Розглянуто питання безпеки підривних робіт запобіжними вибуховими речовинами п'ятого класу. Встановлено, що основними напрямками підвищення безпеки підривних робіт є збільшення стійкості запобіжних вибухових речовин (ЗВР) проти вигоряння за рахунок зниження їх підпалюваності, покращання детонаційної здатності та водостійкості ЗВР за умов більш високої працездатності, ніж у вугленіта Е-6. Висвітлено спосіб зниження підпалюваності за рахунок введення до складу ЗВР вуглекислого кальцію. Розроблено математичну модель, що описує запалення метано-повітряної суміші під час підривних робіт, за допомогою якої визначено граничну кількість сенсибілізатора (13 %) у складі ЗВР, що забезпечує його максимально можливу детонаційну здатність. Досліджено оптимальну кількість інгібітора у складі ЗВР з позиції підвищення рівня запобіжності та працездатності. Доведено підвищення водостійкості ЗВР заміною деревної муки полістиролом.

Проведено дослідження умов застосування запобіжних вибухових речовин (ЗВР) під час вибухових робіт і чинників, що впливають на антигризутність їх зарядів. Визначено рівень запобіжних властивостей ЗВР у метано-повітряній суміші (МПС) з урахуванням дії солей, що інгібує. Показано, що під час вибухових робіт у вугільних шахтах забезпечення безпеки руйнування газоносних гірничих масивів, що виділяють горючі гази, може бути досягнуто тільки застосуванням високозапобіжних ВР, стійких до вигоряння і способів підривання шпурових зарядів. Виявлено нові властивості солей-інгібіторів і сукупний їх вплив на запобіжні властивості ВР. Наведено концепцію безпечного впровадження вибухових робіт у вугільних шахтах під час руйнування газоносних гірничих масивів, що полягає у використанні зарядів високозапобіжних ВР, способу зворотного ініціювання цих зарядів і гідропідривання для запобігання під час вибухових робіт вибухам горючих газів і виключення негативного впливу людського чинника.

Розглянуто вимоги до систем управління контентом з точки зору безпеки та несанкціонованого доступу до Web-сайтів, які створені за допомогою таких систем. Описано платформи розробки і архітектури сучасних систем управління контентом, їх недоліки і вразливості з точки зору безпеки, а також запропоновано концепцію захищеної системи управління змістом Web-сайта.